Слово огласительне
У святий і світлоносний день славного і спасительного Воскресіння Христа Бога Нашого
Якщо́ хто́сь благоче́сний і боголю́бний –
неха́й втіша́ється цим прекра́сним і світлим торжество́м!
Якщо́ хтось слуга́ розу́мний[1] –
неха́й увійде, радіючи, у ра́дість Го́спода свого́![2]
Якщо́ хтось подвиза́вся у пості –
неха́й втіша́ється ни́ні дина́рієм![3]
Якщо́ хто́сь від пе́ршої годи́ни працюва́в –
неха́й при́йме сього́дні нале́жну йому́ запла́ту!
Якщо́ хто́сь після тре́тьої годи́ни прийшо́в –
неха́й вдя́чно святку́є!
Якщо́ хто́сь після шо́стої годи́ни приспів –
неха́й не сумніва́ється, і він нічо́го не втра́тить!
Якщо́ хто́сь забари́вся до годи́ни дев’я́тої –
неха́й прихо́дить, ніскільки не вага́ючись!
Якщо́ хтось приспіє лише́ на одина́дцяту годи́ну –
неха́й не ляка́ється че́рез своє́ зволіка́ння,
бо Влади́ка, ще́дрий на винагоро́ду,
прийма́є оста́ннього так са́мо, які і пе́ршого!
Він дає́ спочи́нок робітникові одина́дцятої годи́ни
так, як і то́му, хто працюва́в від пе́ршої годи́ни –
і оста́ннього ми́лує, і пе́ршого вшано́вує,
і то́му дає, і цьо́го обдаро́вує,
і діла́ прийма́є, і до́бру во́лю вітає,
і за спра́ви шану́є, і за на́мір похваля́є.
Тож увійдіть усі в ра́дість Го́спода на́шого,
і пе́рші, і дру́гі запла́ту прийміть!
Бага́ті й убо́гі разом лику́йте!
Стри́мані і недба́лі день цей шану́йте!
Ті, хто по́стив, і ті, хто не по́стив,
возра́дуйтеся дне́сь!
Ще́дра трапе́за вгото́вана – насоло́джуйтеся всі,
Теле́ць вели́кий – ніхто не ви́йде голо́дний!
Всі втіша́йтеся бенке́том віри,
всі причастіться бага́тства бла́гости!
Ніхто хай не опла́кує убо́гости –
бо ж яви́лося спільне Ца́рство!
Ніхто хай не побива́ється над падіннями –
бо ж Про́щення з гро́бу як со́нце зася́яло!
Ніхто хай не боїться сме́рті –
звільни́ла бо нас сме́рть Спаси́теля!
Згаси́в її Поло́нений не́ю,
роззбро́їв А́да Той, хто до А́ду зійшо́в,
спо́внив його́ гіркото́ю, коли́ той скоштува́в пло́ті Йо́го.
Прови́дівши це, Іса́я взива́в:
Ад гіркоти́ зазна́в, зустрівши Тебе́ до́лі![4]
Гіркоти́ зазна́в і пове́ржений був,
гіркоти́ зазна́в і був посоро́млений;
гіркоти́ зазна́в – і поме́р;
гіркоти́ зазна́в – і зруйно́ваний був;
гіркоти́ зазна́в – і був зв’я́заний!
Прийня́в тіло і наткну́вся на Бо́га,
прийня́в зе́млю і зустрів Не́бо,
прийня́в те, що ба́чив, і впав через те, чого́ недоба́чив.
Де́ тво́є, сме́рте, жа́ло? Де тво́я, а́де, перемо́га?[5]
Воскре́с Христо́с і тебе́ пове́ржено,
Воскре́с Христо́с і упа́ли де́мони,
Воскре́с Христо́с і ра́дуються а́нгели,
Воскре́́с Христо́с і життя́ царю́є,
Воскре́с Христо́с і ні одно́го нема́є більше ме́ртвого у гро́бі,
бо Христо́с, воста́в із ме́ртвих і
Пе́рвенцем з-по́серед усо́пших став,[6]
Йому сла́ва і вла́да на віки віків! Амінь.
[1] Пор. Мт 24:45.
[2] Мт. 25:21, 23
[3] Тут і далі пор. Мт 20:1-16.
[4] Іс 14:9.
[5] Пор. 1 Кор 15:55.
[6] 1 Кор 15:20.
Джерело: Трипіснець
