24 січня 2015 року група прочан з Тернополя організувала паломництво до чудотворного образу Розп’яття Ісуса Христа у м. Глиняни. Також учасники прощі побували у храмі Святого Миколая.
Думки та пережиття тих паломників, які побували в Глинянах
Христос Рождається! Славімо Христа!
24 січня 2015 року ми вирушили в паломництво до Глинян та Унівської Лаври.
В цей Різдв’яний час наша група прочан з Тернополя згуртувалася для спільної молитви і Євхаристії за мир та спокій в Україні, а головне за наших воїнів, капеланів, волонтерів…та за спокій душ воїнів, що поклали життя своє за віру та Батьківщину!
Наша духовна програма була як завжди насичена – Свята Тайна Покаяння, Свята Літургія в наших наміреннях, а пізнішеМолебень Глинянській Чудотворній Іконі Розп’яття Христового. Далі кожного прочанина о. Андрій помазав Святим Єлеємта окропив Свяченою водою! Також всі паломники змогли навколішки зайти у вівтар і прикластися до самовідновленогоЧудотворного Образу Розп’яття Ісуса Христа! Цього дня ми відвідали і церкву Святого Миколая.
Словом, дякуючи Господеві і Пречистій Діві Марії, а також настоятелю о. Андрію ми благословенно і наповнено пережили нашу прощу у Глиняни. Отримали велике духовне піднесення і надію на краще майбутнє! Сподіваюся, що кожен учасник паломництва додому повернувся вже зовсім іншою людиною – оновленим в Христі!
Паломниця Наталка
24 січня 2015р. паломники нашої групи з Тернополя відвідали святі місця Глиняни-Унів. Спочатку ми побували у Храмі Успіння Богородиці, в якій розміщений самооновлений образ Розп”яття Ісуса Христа.Хоч серед нашої групи більшість паломників вже неодноразово були у цьому храмі, але кожен раз з трепетом навколішках підходимо до цього образу, молимося в своїх наміреннях і просимо ласк у Божого сина, і кожен раз є почутими ним, за що дякуємо тобі Ісусе! Також цього дня у Храмі була Сповідь, приступили ми і до Святого Причастя. Отець кожного з нас помазав святим єлеєм і охрестив воду і всіх віруючих. Наша група разом з іншими паломниками, які були з Радехова, а також місцевими прихожанами співали багато колядок у храмі. Потім ми відвідали Храм святого Миколая, який вразив нас своєю оригінальністю і багатством, манерою розпису іконопису – поєднанням класики з модерном, біблійні сюжети для оформлення церкви вибрані не усталені, оздоблені квітами і подане нестандартне забарвлення. Цікаво було дізнатись також про фрески, які були знищені, а нині насичені фарбами. Помолились ми і біля ікони Родини ” Весілля в Кані Галилейській”, де попросили захисту для своїх родин, наших воїнів і всієї України.
Паломниця Надія
Слава Ісусу Христу! Завжди дуже глибоко душевно з найпозитивнішими емоціями переживаю кожну поїздку в це прекрасне Богом благословенне містечко Глиняни, кожний раз перебування в цьому духовному центрі серце переповнює душевна гармонія та відчуття Божої благодатті.
Паломник Тарас
Подорож у Глиняни – це завжди щось особливе для мене. Сама я з Тернополя. У цьому затишному містечку я вже в п’яте. Мабуть, це загадка святих місць – скільки не приїзди, завжди особливі відчуття…
Звичайно, головне, що спонукає мене приїхати в Глиняни – це чудотворний образ Розп’яття Ісуса Христа. Пам’ятаю як 2-3 роки назад ми приїхали невеличкою групою в суботу. А мороз тоді був тріскучий – 15 градусів. Дерев’яна церквиця не опалюється (можна уявити як всередині було холодно), тому на заплановану ранішню Літургію парафіяни не прийшли. Настоятель церкви приємно здивувався нашому паломництву в такий морозяний день. Ніколи не забуду його слів, коли ми поцікавились чи буде він правити Службу Божу для такої маленької групи людей, “-Звичайно! Я й для одного паломника колись правив.”
Під час Літургії я ледь не плакала від “лютого холоду” в церквиці. Було надзвичайно холодно. Я думала, що все собі простуджу і захворію. Проте, коли ми вклякнули і направились до чудотворного образу – дивина – мені стало дуже тепло і радісно!
Цей спогад про Глиняни до сих пір мене зігріває. Доречі, я тоді не застудилась ))
Паломниця Мар’яна
До Глинян це була наша друга паломницька поїздка, але враження від відвідин цього Святого місця у нас ще більш сильніші. Коли заходиш у цей старенький храм, то попадаєш у якийсь дивний вимір часe, де тобі так легко, затишно, спокійно і хочеться залишатись там надовго. Хочеться дякувати Богу за все, що він нам дає, за кожен день, за кожну хвилину і просити благословення на подальше життя для всієї сім’і. Коли припадаєш до Чудотворго образу, то відчуваєш велику силу, яка наповнює тебе і з великою вірою ти проносиш це відчуття ще довго в собі. Для сина це також була молитва, яка залишила відбиток у його серці. Ми думаємо , що ще не раз віддамо поклін Христові в Чудотворному образі.
Христос Рождається! Славімо Його!
Паломниця Оля та син Дмитро
