На загальній аудієнції з Папою Венедиктом XVI 14 листопада 2012
Після того, як попередньої середи Папа Венедикт XVI поділився думками про те, що в кожній людині є прагнення Бога, під час загальної аудієнції 14 листопада 2012 р. він запропонував свої роздуми про шляхи до пізнавання Бога. Насамперед, Святіший Отець наголосив, що на цій дорозі Божа ініціатива завжди випереджує людську, бо це Господь виходить назустріч та провадить, однак, завжди шануючи нашу свободу.
Існують різні шляхи, які «можуть відкрити серце людини на пізнання Бога» та знаки, що ведуть до зустрічі з Ним, як також перешкоди, що заважають побачити їх та зрозуміти. «Але Бог не перестає нас шукати, Він вірний людині, яку створив та відкупив», – наголосив Венедикт XVI, зазначаючи, що впевненість у цьому повинна підтримувати Церкву та християн, щоб, не зважаючи на різні труднощі, залишатися вірними місії «звіщати радість Євангелія кожному творінню».
Папа зауважив, що колись на Заході, в суспільстві, що вважалося християнським, віра була життєвим простором, і звернення до Бога було частиною щоденного життя, і радше той, хто не вірив, мусів пояснити своє невірство. «В нашому світі, – додав він, – ситуація змінилася, і дедалі частіше віруючий повинен бути здатним пояснити причини віри». З часів Просвітництва дедалі більше посилилася критика релігії, створилися атеїстичні системи, які вважають Бога плодом людських ілюзій. Могутній процес секуляризації зродив бачення абсолютної автономії людини. А в наш час, за словами Святішого Отця, особливо небезпечним є «практичний атеїзм», який хоч і не заперечує правд віри, однак, вважає, що вони не мають стосунку до щоденного життя.
Але в дійсності, людина, відокремлена від Бога, зводиться лише до земного виміру, і саме це, як зауважив Венедикт XVI, є однією з фундаментальних причин тоталітарних ідеологій минулого століття. Усунення посилання на Бога також затемнило етичний горизонт, відкриваючи простір для двозначної свободи і релятивізму, які замість того, щоб звільняти людину, підпорядковують її новітнім ідолам.
Святий Петро закликав християн бути завжди готовими із скромністю та острахом «дати відповідь кожному, хто у вас вимагає звіту про вашу надію». Яку ж відповідь покликана дати віра на атеїзм, скептицизм, байдужість, щоб людина нашого часу могла зацікавитися існуванням Бога та ступити на шлях, що веде до Нього? Святіший Отець підсумував її трьома словами: світ, людина, віра.
Говорячи про «світ», Венедикт XVI пригадав досвід святого Августина, який протягом свого життя довго шукав Істину. Він писав, що коли спостерігати за красою землі, моря, неба, то можна ствердити, що ця краса є «піснею прослави». Однак, – робить висновок святий, – «хто ж міг зробити ці створіння, такі гарні, але змінні, як не хтось, хто є незмінною красою?» «Думаю, – сказав Папа, – ми повинні відновити та допомогти сучасній людині відновити здатність споглядати створіння, його красу та структуру», бо дедалі більше пізнаючи світ та його механізми, щоразу краще зауважуємо існування певного задуму, творчого розуму.
Той же святий Августин сказав, що «Бог є ближчим до мене, ніж я сам до себе». Це, за словами Святішого Отця, ще однин аспект, який легко втратити у гамірному й розсіяному світі. Мається на увазі здатність «зупинитися та заглянути в себе самого, відчитати оте прагнення безмежного, яке носимо в собі, яке спонукає нас іти далі та відсилає до Когось, хто може задовольнити» це бажанння.
Третьою дорогою, яка веде до пізнання та зустрічі з Богом, є шлях віри. Хто вірить, той єднається з Богом, не боїться виявляти віру в щоденному житті, відкритий до діалогу та вміє внести світло надії. «Це не ілюзія, не втеча від дійсності, не сентименталізм і не зручне сховище, але включення всього життя та звіщення Євангелія, Доброї Новини, здатної визволити цілу людину», – зауважив Венедикт XVI, пояснюючи, що християнин, громада, які є вірними та активними учасниками задуму Бога, Який перший полюбив їх, становлять упривілейований шлях для тих, хто байдужий чи в сумнівах щодо Його існування. А це, в свою чергу, вимагає дедалі прозорішого свідчення. «Сьогодні багато людей мають обмежене розуміння християнської віри, тому що ідентифікують її з системою вірувань і цінностей, а не з істиною про Бога, Який об’явився в історії», – сказав на завершення Святіший Отець, додаючи, що основою доктрини та цінностей є зустріч між людиною та Богом в Ісусі Христі. Тож християнство, перш ніж мораллю, є подією любові.
