На кожному занятті нашого гуртка намагаємось “посіяти” зернятко духовності в благодатний “грунт”, яким є душа дитини. Минуле заняття розпочали з пошуків “загубленого” слова. Це слово – терпеливість. Старозавітня історія багатостраждального праведного Йова і приклад сьогодення – коротке життя семилітнього хлопчика Ярослава з Івано-Франківська – найкраща ілюстрація віри в Бога і великої терпеливості у складних обставинах життя. Терпеливість, як і кожна християнська чеснота, приносить свої плоди. Вона є особливо значимою у час Великого посту, який переживаємо сьогодні. Про піст говоримо з дітьми на нашій зустрічі. Разом роздумуємо: як ми його сприймаємо? Чи як час смутку, обмежень, покарання? Чи як усвідомлення того, що піст – це особливий спосіб зустрічі з Христом, в тому числі і через жертву: відмова від того, що приносить найбільше задоволення (комп’ютерні ігри, солодощі, перегляд телепередач). Натомість маємо час для добрих справ, боротьби з поганими звичками, для молитви. Хочеться вірити, що для дитини це стане її особистим досвідом віри…