Творчий гурток “Божі зернятка”

Добре бачить тільки серце.

А. Сент-Екзюпері

На якусь мить в катехитичному приміщенні стає тихо. Діти прикладають руки до своїх грудей і слухають як стукає… серце. В продовження теми, що Господь кожній людині дав “інструмент” для пізнання Божого світу – руки, ноги, язик, без сумніву, найважливішим у цьому переліку є людське серце. Діти називають функцію і роль цього важливого органу з фізіологічної точки зору. Переводимо бесіду у площину духовну: серце відчуває, плаче, хвилюється, завмирає в очікуванні. Та найголовніша його прикмета – серце любить. Яке воно – любляче серце? Проводимо аналогію з яблуками: одне – ціле, рум’яне, інше – неапетитне, пошкоджене. Так і серце людини: є чисте (яке відчуває чужу біду, вміє прощати, співпереживати), і є в “чорних плямочках” – забруднене гріхами. Пропонується дітям проблемна ситуація – історія хлопчика, який забруднив своє серденько негарними вчинками. Наші “зернятка” дають слушні поради для очищення його серця = сумління, душі (сповідь, виправлення завданої шкоди, добрий вчинок). Запитання “А яке серце у мене?” пропонує кожній дитині “зазирнути в себе”. Правильної відповіді шукаємо і просимо у Бога в пісні “Боже, відкрий моє серце”.

На практичній частині заняття діти виготовляли з природнього матеріалу  мешканців лісу. Працювали з особливим натхненням, адже мали зробити вибір серцем – подарувати свій виріб тому, кого люблять.

Зоряна Буряк