Як співставити слова Христа “Більше щастя – давати, ніж брати” з реаліями сучасного світу, де є прагнення до збагачення, наживи, влади, слави? Та є і інша сторона сьогодення – багато людей у непростий час стають волонтерами, донорами, благодійниками. Видається, що саме завдяки жертовності таких людей є шанс на порятунок людства в цілому…
Наша сьогоднішня зустріч з маленькими учасниками гуртка проходила стежиною “щедрості”. Ми вчилися ділитися тим, що маємо, з тим , хто поруч, хто потребує. Діти згадували події минулих днів, чим вони ділилися зі своїми рідними, друзями. На запитання “Чим ви, такі маленькі, можете поділитися зі своїми ближніми?”, вразила відповідь восьмилітнього Данилка:
– Я можу поплакати зі своїм другом, коли йому боляче.
Ми з’ясували, що ділитися можна не тільки матеріальними засобами, а й радістю і печаллю, увагою і часом, добрим словом та усмішкою.
Розповідь прол життя Ісуса Христа стала для дітей найкращою ілюстрацією: наш Господь розділив з нами все і надалі є джерелом усіх наших благ. Коли ми наслідуємо Христа, то не втрачаємо, а набуваємо, бо хто дає – ніколи не бідніє.
Дотичність до даної теми була і на практичній частині заняття. Діти ділилися один з одним своїми домашніми заготовками з природного матеріалу для цікавої роботи – створення з висушених гілочок, листочків, квітів аплікацій на вільну тему. Фантазія і креатив дітей вражали: квіти, метелик, рибка, черепаха, навіть далека і загадкова тварина дегу у виконанні семилітньої Оленки.
Час пролетів швидко в атмосфері творчості, доброзичливості і взаємодопомоги. Кожна дитина – учасник гуртка “Божі зернятка” (авторами назви є самі діти) поділилася найціннішим – насіниною Любові.
Зоряна Буряк
