Шкільні роки для кожної дорослої людини є яскравим спогадом, що огортає нас теплом дитячої радості і безтурботності. Здається, ще зовсім недавно намагалися списати контрольну від сусіда по парті, а вже минули літа від тої контрольної, зовсім скоро доведеться виконувати домашні завдання вже зі своїми дітьми. Ніби вчора вибирали сукню для випускного вечора, а вже сьогодні прийшли на зустріч випускників.
4 липня учні 11-А та 11-Б класів 2005 року випуску прийшли до храму Успіння Пресвятої Богородиці , щоби скласти молитву подяки Богові за пройдений десятилітній відрізок життєвого шляху, за ті зміни, які сталися в їх житті, за успіхи і невдачі. Гарно сказав о. Микола Стронянський, що наймогутніший земний владика не може продовжити життя свого найменшого слуги навіть на годину. Завжди слід пам’ятати, що кожен день нашого життя – це найдорожчий подарунок від Бога, тож ми щиро просили у Матері Божої її опіки і заступництва на майбутнє, щоби ми вміли належно приймати дар життя і наповнювати його добром.
Випускники 11-Б класу схилили голову у молитві на могилах свого товариша Ігоря та першої вчительки Надії Володимирівни. З Божої волі вони покинули цей світ, але ми їх любимо і пам’ятаємо.
Вечір спогадів пролетів як одна година. Вже завтра нас чекає звичний устрій щоденного життя. Маємо надію, що Бог наповнить наші дні дитячим сміхом, любов’ю і МИРОМ.
О. М. Войтанович
