Поминальний голос дзвону церкви святого Миколая м. Глиняни скликав у передвечірню годину 23 листопада 2013 року усіх, хто хотів би запалити свічу пам’яті і щирою молитвою згадати тих, хто загинув голодною смертю у страшних 1932-33 рр.
Біля каплиці Пресвятої Богородиці – настоятель храму о. Андрій Лукачик, а також о. Микола Стронянський та о. Микола Добруцький. У присутніх у руках – запалені свічки. Щире «Отче наш» гуртує людей, об’єднує минуле, сучасне і майбутнє, адже народ живе доти, доки живе його память.
Отець Микола Стронянський зачитав Звернення Блаженнішого Святослава до вірних УГКЦ з приводу 80-ї річниці Голодомору 1932−1933 років. Ніхто з присутніх не залишився байдужим до горя власного народу, а «Вічна пам’ять» гострим болем відгукнулася у кожному серці.
Гори, свіче, і не згасай ніколи В народній пам’яті, у серденьку живім, Хай вогник незабутньої любові Осяє кожний український дім.Гори, свіче, як спомин про минуле, Про дні голодні і страшні, Нехай сучасники про все це пам’ятають, А дні трагічні ніколи не вертають.
Написала: Марія Вербінська
У той рік заніміли зозулі,
накувавши знедолений вік.
А.Головко
Іноді замислююся, скільки страшних подій випало на долю нашого народу впродовж ХХ століття: репресії, що викосили цілу генерацію талановитих людей, придушення українського слова, вільної думки, громадянського руху…
Та події 1933 року стали чи не найтрагічнішими, бо стосувалися усього народу. В кожну селянську хату увірвався голод, несучи страждання, розпач, смерть. Жертвами ставали не окремі люди, винищували цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше – помирали діти. Людей свідомо морили голодом. І це були невинні люди, прості трудівники, закохані у працю, у рідну землю, чуйні один до одного.
Голодомор! Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти всього людства.
Згідно Указу Президента України з 1998 року у четверту суботу листопада всі українці відзначають «День пам’яті жертв Голодомору». Перші особи держави відвідують поминальні Богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та запалюють свічки біля пам’ятників загиблим в Україні.
Цьогоріч мешканці міста Глинян відзначали 80-ту річницю пам’яті жертв Голодомору. У місцевій школі було проведено урок-реквієм, хвилиною мовчання учні та їх учителі пом’янули душі невинно померлих у 1933 році. У церкві св. Анни та св. Миколая пройшли поминальні Богослужіння. Біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці було відслужено Панахиду отцями греко-католицької церкви о. Андрієм Лукачиком, о. Миколою Стронянським, о. Миколою Добруцьким. Тут зібралися жителі міста, щоб у молитві випросити прощення за душі невинно загиблих від голоду у 1933 році.
Моторошно ставало на душі, коли майже кожен мешканець містечка запалив у своєму вікні «свічку пам’яті», щоб згадати тих, хто став жертвами геноциду в Україні.
Сьогодні, коли минуло 80 років з того страшного для українців часу, ми не маємо права забути про цю страшну сторінку в історії нашого народу. Нехай вічно горить «свічка пам’яті» нашій Україні, що стала храмом скорботи за «невинно убієнними» її синами і дочками.
Іванна Савчак
(учениця 9 класу Глинянської ЗОШ І-ІІІ ст.)
