Коли поруч Ти,
У серці втіха од гарячої сльози.
Коли поруч Ти,
Життя повне віри, надії й снаги.
Коли поруч Ти,
Легше хреста у світи нести.
Коли поруч Ти,
Збагну: любов моя любов дитини,
Що просить захисту Твого,
Опіки Божої руки.
Щоб ближче діткнутись Любові, щоб ближче діткнутись Хреста, ми вкотре прибули сюди, де Господь у чудотворній іконі кличе: «Прийди», і Сам наділяє здатністю і сміливістю ходити по збурених хвилях життя.
І кожен навколішки трепетно несе своє серце з його болями і печалями, з журбою і радістю, з подяками та проханнями зі своєю тугою за Любовю, несе до Найкращого Друга, Спасителя, Одвічної Любові, яка як ніхто розуміє, знає про всі наші потреби і зцілює.
Господь зцілює людину через хрест, зцілює «цілковито, аж до останнього волокна її сутності». Про нові явні зцілення у храмі Успіння Пресвятої Богородиці нам повідомив о. Микола, а скільки їх ще утаємничено.
Приступивши до Святої Тайни Покаяння, єднаючись молитвою у часі Божественної Літургії, ми ще раз обновлюємося у Христі.
Найголовніше це те, що Ісус залишається таким самим завтра, як і вчора,і сьогодні. Його серце не замикається, воно переповнено Любовю.
Господь завжди з Тобою. Заради Тебе народився у бідній стаєнці, заради Тебе сповився пеленами, заради Тебе страждав, помер і заради Тебе воскрес.
Ісус поруч завжди і всюди
Слава Ісусу Христу!
Координатор спільноти «Матері в молитві»
церкви св. Софії Премудрості Божої м. Тернополя
Наталія Рокіцька.
